«Без навчання особистість втрачає саму себе»
38-річна уродженка с. Павлово Олена Бочко (дівоче прізвище Стецович) недавно захистила докторську дисертацію та отримала науковий ступінь доктора економічних наук. На даний час вона працює в Інституті економіки та менеджменту Національного університету «Львівська політехніка».
Наука відкриває перед нами багато можливостей та дає цінний досвід у житті. І Олена Юріївна є прикладом цьому. Завдяки своїй праці вона не лише збагачується сама, а й передає ці знання іншим та надихає їх. А її історія починається ще зі школи. Плосківської школи, яку через двадцять років після Олени закінчувала і я. Тому історія успіху цієї сильної жінки заінтригувала мене.
- Які найяскравіші спогади залишилися у Вас зі шкільних років?
- Клас наш був дуже дружнім. І досі пам’ятаю, нашу класну – Ельвіру Іванівну Півкач, яка з нами ходила на екскурсії та в ліс на шипшину. Дуже запам’яталися шкільні свята, а особливо чомусь новорічні, на які ми готували різні вистави. Та ще ялинка, яку прикрашали в столовій. Вона завжди була висока, під саму стелю та широка. Пам’ятаю брейнг-ринги, які нам організовували вчителі математики. Нас тоді вчив Петро Іванович Лізанець. Він дуже просто та чітко пояснював матеріал, і я з радістю ходила до нього на уроки, а ще потім і на додаткові заняття. Окремі вчителі ще й досі працюють в школі і навчають вже теперішніх учнів. Серед них і Білей Оксана Дмитрівна, Шулик Ірина Михайлівна, Білей Мирон Павлович та ін.
- Ще під час навчання у школі Ви вже тоді знали куди будете вступати і за якою професією?
- Навчаючись у Плосківській ЗОШ І-ІІІ ст., я чітко знала, що буду вчитись у Львові, адже моя мама родом із Львівської області, і мені завжди подобалось це місто. Проте було багато вагань: на яку спеціальність поступати. Тато завжди давав настанови щодо юридичного спрямування, а мама – економічного. Відтак остаточне рішення було прийнято – економічний напрямок. Ми всі поїхали подавати документи, і в 1997 році я вступила до Львівського державного аграрного університету на економічний факультет.
- Чи не було страшно випускниці сільської школи їхати вчитись саме у Львів?
- Зовсім ні. У Львів я часто приїжджала до бабусі, а тому на навчання туди поїхала з радістю та задоволенням. Мені було цікаво, хоч і вчитися треба було багато.
- Як пройшли студентські роки. З якими труднощами Ви стикались?
- Насправді студентські роки дуже швидко промайнули. Я жила в гуртожитку. Навчання починалось ввечері (це крім пар), а закінчувалось переважно вночі. Особливо багато уваги ми приділяли навчанню в період сесії. Пам’ятаю гори книг, які ми приносили в гуртожиток для написання курсових, адже тоді курсові писали вручну на листках формату А4. І коли зробили одну помилку, потрібно було переписувати цілий листок. Деколи смітник був повний у списаних листках із помилками. А потрібно було написати акуратно та розкрити матеріал, бо від цього залежала оцінка, а відтак і стипендія. Адже так хотілось мати «свої», власно зароблені гроші. Найбільшою проблемою для мене була англійська мова. Хоч і почала я вивчати її ще у школі, але знань, порівняно з іншими студентами в групі університету, було замало. Я й досі не знаю її досконало і відкладаю курси іноземної мови у «довгий ящик», але розумію: як не відкладай - все одно потрібно буде вивчити, бо без неї тепер не обійтись.
- Коли саме Ви зрозуміли, що хочете займатись науковою роботою?
- У 2002 році закінчила економічний факультет з відзнакою, отримавши диплом спеціаліста за спеціальністю «Менеджмент організацій» та вступила на магістратуру. І саме при навчанні на магістратурі я зрозуміла, що хочу продовжувати свою наукову діяльність. Я чітко розуміла, що хочу працювати із молоддю, вона мене надихає та тримає в тонусі, з нею, і мені здається, що я набагато молодша. Спілкування та отримання нових знань – це і досі для мене цікаво, забезпечує пізнання нового.
- Розкажіть про свою родину. Як вони ставляться до Вашої наукової діяльності, адже така праця займає не мало часу.
- В шлюбі я вже 15 років. Чоловік мене у всьому розуміє та підтримує. Він теж викладає в університеті й знає, як це працювати над черговою наукою статтею. Виховуємо двох дітей: сина Олександра, якому 14 років та дочку Софію, якій 7 років. Син обожнює футбол, яким займається 5 разів на тиждень та на сьогодні має сформовану колекцію із 7 медалей, які отримав особисто та командно на різних змаганнях як в межах України, так і за кордоном. Дочка закінчує перший клас та обожнює малювання і математику. Вона малює майже завжди і все, без виключення: одяг, ляльки, квіти, природу і т.д.
- Розкажіть про свої наукові досягнення, зокрема про поїздку в Словаччину, Пряшівський університет.
- В 2009 році я захистила кандидатську дисертацію у Львівському державному аграрному університеті за спеціальністю 08.00.04. економіка та управління підприємствам ( за видами економічної діяльності) і продовжила працювати далі в сфері освіти. У 2017 р. пройшла стажування у Словаччині на кафедрі економіки, менеджменту і маркетингу у Вищій Школі Міжнародного Бізнесу ISM (м. Пряшів http://www.ismpo.sk/ua), що є філією німецького університету InternationalSchoolofManagement (ISM) Dortmund. ISM входить в Топ-200 бізнес-шкіл в світовому рейтингу EDUNIVERSAL. Я отримала багато нових та цікавих знань, зокрема що стосується практичних навичок в навчанні, ефективності проведеного часу та роботи загалом. У 2018р. захистила докторську дисертацію.
- Які у Вас плани на майбутнє?
- Навчатись нового, цікавого та бути щасливими. Чого і всім бажаю. Віднайдіть в собі баланс щастя та даруйте і отримуйте позитивні емоції. Повірте, це дуже приголомшливо, проте не так легко як здається, адже навчання – це крок в майбутнє, без якого наука не можлива. Без навчання, пізнання нового особистість втрачає саму себе. Отже, не втратьте себе! Будьте собою, не залежно від впливу оточуючого середовища. Кожна людина сама несе відповідальність за свої дії. Прагніть нового та цікавого, пізнавайте світ.
На сьогодні Олена Юріївна працює на кафедрі маркетингу і логістики НУ «Львівська Політехніка», яку очолює відомий науковець д.е.н., проф. Крикавський Є.В.
У 2018 р. вона захистила докторську дисертацію та є однією із наймолодших докторів наук Інституту економіки та менеджменту Національного університету «Львівська політехніка».
Поспілкувавшись з Оленою Юріївною, я зрозуміла: на скільки важливо знайти себе у своїй сфері та наскільки необхідним є навчання і наука в нашому житті. Від себе хочу побажати Олені Юріївні сил, терпіння, побільше наукових робіт і ніколи не зупинятися.
Антоніна Шипова
Олена Юріївна Бочко
Олена Юріївна Бочко разом з ректором НУ «Львівська політехніка» Бобало Юрієм Ярославовичем при врученні диплому доктора економічних наук
Бочко О.Ю. разом з Prezident Europskeho instutu pre dalsiev zdelavanie
Олена Юріївна разом з чоловіком Олександром Івановичем, сином Олександром
та донькою Софією
Шкільне фото з класним керівником та однокласниками, 1996р.