Булінг чи конфлікт: як педагогам розрізняти ці ситуації
Відповідно до актуальних нормативно-правових документів Міністерства освіти і науки України (зокрема Наказу МОН № 961 від 18 червня 2026 року, який оновив Порядок реагування на випадки булінгу та насильства), заклади освіти переходять від моделі «боротьби з наслідками» до раннього виявлення ризиків та упередження проявів насильства.
І. Порівняльна таблиця: як розрізнити булінг і конфлікт
Для первинної оцінки ситуації педагогічним працівникам рекомендується використовувати такі критерії: [1]
| Ознака | Конфлікт | Булінг (цькування) |
|---|---|---|
| Баланс сил | Рівність сторін. Сили учасників (фізичні, соціальний статус, авторитет) відносно рівні. | Владний дисбаланс. Наявна явна нерівність сил; одна сторона домінує, інша — безпорадна. |
| Повторюваність | Одиничний або спонтанний характер. Сварка відбувається через раптову суперечку інтересів. | Систематичність. Дії повторюються регулярно (відповідно до норм — 2 і більше разів протягом року). |
| Умисел / Мета | Відсутність злого умислу. Мета сторін — захистити свій інтерес, довести правоту. | Навмисне заподіяння шкоди. Мета кривдника — залякати, принизити, ізолювати чи підпорядкувати особу. |
| Емоційний стан | Обидві сторони роздратовані, але відкриті до висловлення своєї позиції. | Кривдник спокійний або задоволений, а потерпілий відчуває сильний страх, тривогу чи ізоляцію. |
| Розкаяння | Сторони схильні до компромісу або шкодують про емоційні випади. | Кривдник не відчуває провини, може перекладати відповідальність на потерпілого. |
Важливо для Комісії закладу: Згідно з оновленими правилами МОН, шкільна комісія більше не повинна остаточно доводити юридичний факт булінгу (це компетенція суду). Завдання закладу освіти — зафіксувати будь-які ознаки насильства, оцінити ризики та негайно надати психосоціальну підтримку дітям.
ІІ. Як упередити конфлікти та не дати їм перерости в булінг
Основою превенції є створення безпечного та відкритого освітнього середовища.
1. Заходи для упередження конфліктів (Управління розбіжностями)
- Впровадження шкільної медіації (Служби порозуміння): Навчання підлітків та педагогів технікам вирішення спорів «рівний-рівному». Конфлікт не є злом, якщо діти вміють шукати компроміси.
- Чіткі правила спільноти: Спільне розроблення правил класу (з урахуванням думки учнів, а не лише вказівок зверху).
- Розвиток м’яких навичок (Soft Skills): Проведення тренінгів з емпатії, ненасильницького спілкування (ННС) та активного слухання під час виховних годин.
2. Заходи для упередження та антибулінгової профілактики
- Створення системи анонімних та відкритих звернень: Відповідно до нових стандартів МОН, кожен заклад зобов'язаний забезпечити кілька каналів повідомлення про насильство (онлайн-форми, чат-боти, скриньки довіри, гарячі лінії). Повідомлення можуть бути анонімними.
- Моніторинг «сірих зон»: Посилений нагляд педагогів у місцях, де найчастіше відбувається приховане цькування (коридори, роздягальні, їдальня, пришкільна територія, шкільні чати).
- Робота зі «спостерігачами»: Найбільша сила булінгу — у мовчанні свідків. Профілактична робота має фокусуватися на тому, щоб зробити «немодним» підігрувати кривднику або мовчати.
- Просвіта батьків: Регулярне інформування батьків про маркери зміни поведінки дитини (замкнутість, небажання йти до школи, зіпсоване майно), які можуть вказувати на цькування.
ІІІ. Алгоритм дій у разі виявлення гострої ситуації
Якщо ви зафіксували інцидент, використовуйте експрес-тест трьох «У»:
- Чи є дії Умисними?
- Чи є вони Утиском, що повторюється?
- Чи є владний дисбаланс (Учень беззахисний перед іншим)?
- Якщо ТАК (це булінг або насильство): Керівник закладу діє за оновленим регламентом. На розгляд повідомлення та інформування Нацполіції та Служби у справах дітей (за наявності ознак правопорушення) тепер відводиться 1 доба. Збирається єдина шкільна комісія з реагування на насильство. [1]
- Якщо НІ (це жорсткий конфлікт): Ситуація передається практичному психологу чи медіатору для проведення тристоронньої зустрічі та вирішення суперечки інтересів.
